КОНТЕНТ-АНАЛІЗ УРОКІВ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ В НАГІРНОМУ КАРАБАСІ ЩОДО ВОГНЕВОЇ ПІДТРИМКИ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ АЗЕРБАЙДЖАНУ В НАСТУПАЛЬНИХ ДІЯХ
Юрій Репіло, Олег Головченко, Олексій Іщенко
Abstract
Здобуті уроки застосування військ (сил) у збройних конфліктах останнього десятиріччя показують, що актуальним науковим завданням воєнної науки в цілому та військового управління зокрема є дослідження ведення наступальних дій у сучасних умовах ведення збройної боротьби. Водночас контент-аналіз ведення збройної боротьби протиборчими сторонами в ході збройного конфлікту в Нагірному Карабасі восени 2020 року показав, що вирішальним чинником виконання завдань загальновійськовими формуваннями в наступальних діях залишається ретельно спланована та вчасно реалізована їх вогнева підтримка. Метою статті є висвітлення результатів контент-аналізу змісту джерел із пошукової системи “Google” здобутих уроків збройного конфлікту в Нагірному Карабасі щодо вогневої підтримки військових формувань Азербайджану в наступальних діях. Результати аналізу ведення контрнаступальної операції “Залізний кулак” показали, що головним засобом вогневої підтримки загальновійськових формувань Азербайджану в наступальних діях були безпілотні літальні апарати та артилерійські підрозділи. Обсяг завдань вогневої підтримки військових формувань Азербайджану в таких діях, що був покладений на артилерійські підрозділи, становив 35…45 % від загального. Передусім це пов’язано з тим, що для досягнення мети вогневої підтримки разом з артилерією застосовувалися боєприпаси, що баражують, та безпілотні літальні апарати. Одночасно, попри кількісну та якісну перевагу в силах і засобах вогневої підтримки, темп наступу протягом перших п’яти – шести діб становив 1…1,5 км на добу. Живучості артилерії як основного засобу вогневої підтримки під час атаки (прориву) позицій (оборонних рубежів) було досягнуто завдяки постійному маневруванню з метою зміни вогневих позицій. Тобто уроки збройного конфлікту в Нагірному Карабасі свідчать, що наступ залишається основним видом воєнних дій для досягнення мети збройної боротьби. Артилерійські підрозділи залишаються головними військовими формуваннями, які здатні забезпечити цілодобову результативну вогневу підтримку військових формувань у наступальних діях. Виконання завдання завоювання та утримання вогневої переваги може здійснюватися протягом декількох днів, а прорив оборонних рубежів у сучасних збройних конфліктах триватиме декілька тижнів.