Аналіз застосування угруповання повітряно-космічних сил Російської Федерації у Сирійській Арабській Республіці
С.І. Корсунов, О.В. Лезік, Ю.О. Галкін, М.І. Оборонов, С.П. Коваленко, Ю.М. Оборонов
Abstract
У статті проведено аналіз розгортання, нарощування й особливостей застосування авіаційного угруповання Збройних Сил (ЗС) Російської Федерації (РФ) у Сирійській Арабській Республіці (САР). Досліджено тактику застосування авіації, характерні об’єкти й інтенсивність ударів по терористах, новітні зразки озброєння та авіаційної техніки Збройних Сил РФ, які залучені для дій у Сирії. Зазначено, що головною задачею російської авіації у САР є підтримання сухопутної наступальної операції сирійської армії. Відмічається, що операцію авіаційної групи (АГ) Повітряно-космічних сил (ПКС) у Сирії можна розглядати як спробу Росії виступати на світовому рівні у якості держави, яка здатна рішуче впливати на хід воєнно-політичних подій. Зроблено висновки щодо сучасного стану і перспектив розвитку авіаційної компоненти ПКС РФ.