Український астроном-теоретик професор Олексій Іванович Раздольський (1877–1942): наукова біографія
Marat Balyshev
Abstract
Харківський астроном-теоретик О.І. Раздольський працював у галузі динамічної астрономії. Встановлено, що вивченню фактів його наукової біографії не присвячено окремих публікацій, тому метою роботи є комплексне дослідження життя і творчості астронома. На підставі наукових праць ученого та архівних документів, які вперше введено в науковий обіг, висвітлено основні віхи його біографії та етапи науково-дослідницької роботи, присвяченої обчисленню орбіт різних астероїдів головного поясу Сонячної системи: Гекуби, Дезидерати, Москви, Немаузи, Пандори, Риму та ін. Підтверджено безпосередню участь астронома-теоретика у формуванні тематики та організації робіт у галузі небесної механіки упродовж 1930-х років у Харківській астрономічній обсерваторії. В ході дослідження виявлено, що найбільшу значимість мали роботи Раздольського, присвячені побудові власної аналітичної теорії руху планет типу (P+1)/P, в якій, використовуючи методи А. Пуанкаре, науковець досліджував вплив ексцентриситету Юпітера із застосуванням варіативних рівнянь. Також широко відомими є роботи астронома, пов’язані з визначенням періодичних орбіт астероїдів-троянців Юпітера: Ахіллеса, Нестора, Патрокла та Пріама (теорія малих планет Юпітерової групи). Розкрито спеціальні методи досліджень, розроблені провідними європейськими та радянськими астрономами-теоретиками К. Боліном, М. Бренделем, П. Ганзеном, Б.В. Нумеровим, Г. фон Цейпелем, Г. Штраке, які О.І. Раздольський застосовував для вивчення руху астероїдів. Зважаючи на ретельність і системність досліджень Раздольського астрономічні видання неодноразово відзначали його як активного обчислювача ефемерид малих планет і Місяця серед європейських та радянських астрономів-теоретиків. Досліджено розробку науковцем ґрунтовних тем, присвячених розв’язанню проблеми двох тіл в обертовому полі, виведенню теорії характеристичних планет (для троянців), розв’язанню окремих випадків задачі руху трьох тіл змінної маси. Проаналізовано наукові публікації астронома-теоретика, які вже давно стали бібліографічною рідкістю, але не втратили своєї фундаментальності. Вказано на взаємозв’язок робіт О.І. Раздольського із сучасними дослідженнями.