Особистісне майбутнє внутрішньо переміщених осіб: стратегії конструювання
Валерія Діброва
Abstract
Актуальність. Проблема вимушеного переселення є актуальною в умовах сьогодення. Ще від початку війни у 2014 році кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні становила близько 1,5 млн осіб, нині ж через повномасштабне вторгнення ця цифра невпинно збільшується. Психологічна травматизація переселенців і вимушений характер переселення привертають увагу дослідників та психологів до проблем надання психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам та адаптації їх до життя на новому місці. Оскільки переміщення та побудова подальшого життя спрямовані в часовий період майбутнього, доцільно розглядати характеристики майбутнього ВПО і стратегії, які вони використовують для його конструювання. Метою статті є визначення характеристик особистісного майбутнього ВПО і стратегій, які вони застосовують для його конструювання. Методологія: порівняльний аналіз письмових наративів про майбутнє ВПО і місцевих мешканців. За результатами проведеного дослідження наративів внутрішньо переміщених осіб виявлено емоційну валентність їхнього ставлення до майбутнього, комплексність бачення ними особистісного майбутнього та рівень досяжності майбутнього, описаного в авторських історіях. Визначено стратегії конструювання особистісного майбутнього, до яких вдаються ВПО, та специфіку їх використання. Висновки та перспективи подальших досліджень. З’ясовано, що історіям про майбутнє ВПО більшою мірою притаманна негативна емоційна валентність порівняно з історіями осіб, які не мають досвіду вимушеного переселення. Бачення майбутнього ВПО є порівняно менш комплексним, у своїх історіях вони частіше описують абстрактне майбутнє. Різниця у використанні стратегій конструювання майбутнього внутрішньо переміщеними особами і місцевими мешканцями полягає в більшій поширеності в наративах ВПО стратегії уникання майбутнього. Також для ВПО більш характерний варіант соціального конструювання майбутнього з наголосом на піклуванні про значущих інших.